Юридичне підґрунтя медичного онлайн-обслуговування у вигляді надання консультацій та супроводу

Лікар, який надає медичну консультацію, використовуючи онлайн-формат, та його пацієнти мають чітко усвідомлювати, що закон не наділяє таку послугу статусом медичної допомоги. Йдеться про поради, що кваліфікуються як надання інформації, рекомендацій.
Лікар, що проводить консультування онлайн:

• є лише незалежним експертом, консультантом;
• знайомить пацієнта з даними, що мають відношення до захворювання, лікування і можуть бути ним використані;
• не займається діагностикою, наданням призначень.

Проведення медичного консультування онлайн передбачає збирання необхідного для цього масиву інформації. Серед наданих рекомендацій може бути і порада звернутися до профільного медичного спеціаліста. Але відповідне направлення видаватися онлайн-консультантом не може.

Онлайн-консультування характеризується тим, що лікар, що надає послугу, відокремлений від пацієнта. Він виступає в якості стороннього фахівця, що позбавлений відповідальності, якою наділено лікуючого медика стосовно:

• змін, що зазнає стан здоров’я пацієнта;
• заповнення медичної карти;
• призначення плану лікування;
• виписування рецептів, за якими буде надано лікувальні препарати.

Такі риси медичного онлайн-консультування потребують, щоб пацієнту зразу було доведено:

• яким юридичним статусом користується лікар, що надає такі послуги;
• за поради не можна притягнути до відповідальності;
• метою консультації є ознайомлення з точкою зору стороннього фахівця стосовно того, як складається ситуація та як її можна вирішити.

Звернувшись за онлайн-консультацією, пацієнт отримує змогу скористатися досвідом лікаря, вислухати авторитетну точку зору на свої проблеми зі станом здоров’я та методи їх вирішення. Сервіс медичного онлайн-консультування, який добросовісно надає послуги, чітко доводить до кожного клієнта, на якому юридичному грунті будуються відносини між ними.